Меню сайту
Календар
Архів записів
|
Бабій ЛізаУкраїна Від Харківьких беріз, високихАж до Карпат, смерек зеленооких,Від Кримських гірДо затишних кав’ярень ЛьвоваЦе все моя країна чорноброва.Ти така горда, мила, чарівна,Хоч не один раз зраджена булаСплюндрована, збезчещена, забутаВ полоні ворога закута.
Та все одно сцілялась, далі йшла…Ось і сьогодні чорна днинаНависла знов над Україной.Свої, чужі тебе терзають,Твоїх дітей вони вбиваютьІ в серці сорому не мають.Та вірю я і Бога молю,Щоб дав тобі щасливу долю.Скінчиться ніч, настане ранокЗустрінеш ти ще свій світанок,І станеш на коліна перед БогомПопросиш в нього щиро допомогиІ Бог зцілить твої сердечні рани,Що вороги тобі завдали.Піднімешся, умиєшся росою,Вберешся у вінок, у вишиванкуІ закружляєш у танку,а я полину у дитячу мрію,Туди, де Аюдаг у морі височіє.
Зігрій любов’ю дитинуПогляньте в очі кожної дитиниІ зрозумійте біль її душі,Бо в кожного є право на родинуВи серцем полюбіть її.Ви, люди, будьте милосердні,Допоможіть сиротам у життіІ Бог Небесний, милостивийВам це згадає в суднім дні.Бо маєте де приютити,І накормити, і зігріти,Частинку серця подаритиІ сиротинку захистити. |