Паросток

Меню сайту
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Наше опитування
Чи подобається Вам сайт?
Всього відповідей: 62
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вовк Дарія

Учениця 8 класу Протопопівської ЗОШ.
Про моє село
...Шумить гайок,
Щебечуть пташки,
В квітках горбок,
Цвітуть ромашки.
Ось тут біжить
Глибока річка -
Наш синьоокий Інгулець,
Де свіжа хвиля набігає
І хлюпа дзвінко, як співець.
...Свою бабусю я згадала,
Що про село розповідала...
(Прабабця ще її це знала).
 А тій матуся розказала:
 Ще двісті-триста літ назад
Геть не було в селі тут хат,
 Та ні квітучих цих садів,
А ні городів, ні ланів.
На місці, де тепер село,
 Козак жив – славний молодець.
 Про його славу скрізь гуло
 І мав він тут свій хутірець.
Його усі тут добре знали
 І Протопопом величали.
Був він веселий, гомінкий.
Ще й чорнобровий та стрункий.
 Сім’ю козак мав немалу 
І жінку ясну, як зорю.
Багато бравих, ніжних діток,
Немов весняних ясних квіток.
Та хоч сім’я була велика 
І дуже він її любив,
І друзів мав у Полі Дикім,
То ж з ними у похід ходив.
 Узявши люльку з тютюном,
Та сівши на коня верхом,
В Січ Запорізьку тягу дав,
Народ свій мужньо захищав.
 Тримав в руках він міцно зброю,
 Її в походах здобував.
Для всякого годилась бою –
Козак про неї добре дбав.
 Та якось у важкім бою
 Козак склав голову свою.
Поліг у полі той козак,
 Було угодно Богу так.
 Та залишились діти й внуки,
Що не померли від розлуки.
Жили вони та поживали,
Про діда все ж не забували.
В честь Протопопа праотця
Селу дісталась назва ця.
 Отож із хутора село
Усе росло, росло, росло,
Немов садки ці повесні.
 А люди дружні тут, міцні.
Як наша матінка земля.
 Вони оновлюють поля.
Ростять дорідні врожаї
Живуть в згуртованій сім’ї
Вони, мов сестри і брати,
 Із ними легко вдаль іти,
Співати пісню голосну
І славити життя весну.
 
Святий Миколай
Через гори, через гай,
Через поле й небокрай
У нічний зимовий час
Миколай іде до нас.
 
Йде до кожної він хати,
Заглядає у кімнати,
Для дітей він у торбинці
Несе радощі-гостинці
 
Кажуть, ніби усі діти
Можуть тихо попросити
У святого Миколая
Мрії їхні всі здійснити.
 
От і я до Миколая
Ось таке прохання маю:
В кожну хату оберіг
Щоб поклав він на поріг.
 
Дуже прошу Чудотворця
Україну зберегти,
Щоби кожному він серцю
Дав тепла і доброти.