Учениця 8 класу Протопопівської ЗОШ.
Про моє село
...Шумить гайок,
Щебечуть пташки,
В квітках горбок,
Цвітуть ромашки.
Ось тут біжить
Глибока річка -
Наш синьоокий Інгулець,
Де свіжа хвиля набігає
І хлюпа дзвінко, як співець.
...Свою бабусю я згадала,
Що про село розповідала...
(Прабабця ще її це знала).
А тій матуся розказала:
Ще двісті-триста літ назад
Геть не було в селі тут хат,
Та ні квітучих цих садів,
А ні городів, ні ланів.
На місці, де тепер село,
Козак жив – славний молодець.
Про його славу скрізь гуло
І мав він тут свій хутірець.
Його усі тут добре знали
І Протопопом величали.
Був він веселий, гомінкий.
Ще й чорнобровий та стрункий.
Сім’ю козак мав немалу
І жінку ясну, як зорю.
Багато бравих, ніжних діток,
Немов весняних ясних квіток.
Та хоч сім’я була велика
І дуже він її любив,
І друзів мав у Полі Дикім,
То ж з ними у похід ходив.
Узявши люльку з тютюном,
Та сівши на коня верхом,
В Січ Запорізьку тягу дав,
Народ свій мужньо захищав.
Тримав в руках він міцно зброю,
Її в походах здобував.
Для всякого годилась бою –
Козак про неї добре дбав.
Та якось у важкім бою
Козак склав голову свою.
Поліг у полі той козак,
Було угодно Богу так.
Та залишились діти й внуки,
Що не померли від розлуки.
Жили вони та поживали,
Про діда все ж не забували.
В честь Протопопа праотця
Селу дісталась назва ця.
Отож із хутора село
Усе росло, росло, росло,
Немов садки ці повесні.
А люди дружні тут, міцні.
Як наша матінка земля.
Вони оновлюють поля.
Ростять дорідні врожаї
Живуть в згуртованій сім’ї
Вони, мов сестри і брати,
Із ними легко вдаль іти,
Співати пісню голосну
І славити життя весну.
Святий Миколай
Через гори, через гай,
Через поле й небокрай
У нічний зимовий час
Миколай іде до нас.
Йде до кожної він хати,
Заглядає у кімнати,
Для дітей він у торбинці
Несе радощі-гостинці
Кажуть, ніби усі діти
Можуть тихо попросити
У святого Миколая
Мрії їхні всі здійснити.
От і я до Миколая
Ось таке прохання маю:
В кожну хату оберіг
Щоб поклав він на поріг.
Дуже прошу Чудотворця
Україну зберегти,
Щоби кожному він серцю
Дав тепла і доброти.