Паросток

Меню сайту
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Чи подобається Вам сайт?
Всього відповідей: 62
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Колобишко Вікторія

Лист українському солдату

Привіт тобі, солдате, я пишу

Цього листа, щоб міг ти завжди знати,

Що віру в тебе я не залишу,

Що кожен день буду тебе чекати.

З тобою разом дякувати Богу,

Що береже усіх нас в грізний час,

Сім'ї моїй дає щоденно змогу

Без страха жити, - ти вартуєш нас!

За це тобі подяка від народу,

Його підтримка і палка любов.

Ти став на захист мира і свободи

І наших мрій, щоб жити в щасті знов.

Уклін земний тобі я шлю, солдате!

І не втомлюсь тебе чекати...

  Пам’ять

А пам’ятаєте страшні роки війни?

А пам’ятаєте ті кулі небесами?

Солдати в бій побігли бо вони,

Хотіли жити в мирі разом з нами.

А пам’ятаєте ріками лилась кров?

Ви пам’ятаєте той страх болючий?

Я так не хочу,щоб колись ще знов,

Ми відчували страх той неминучий

Я так не хочу ,щоб була війна,

Бо я всі інші війни пам’ятаю,

Позабирає геть усе вона,

Позабирає все ,що я кохаю.

Мені дідусь завжди розповідав,

Як та війна людей простих вбивала,

Як він від страху спати не лягав,

Щоб душу смерть на небо не забрала.

То справді страшно . Як так можна жить ?

Коли по вулицях в людей живих стріляють,

Коли від страху геть усе тремтить,

Коли в фашистів про життя благають.

Тож краще просто в мирі всім нам жить,

А про минуле тільки пам’ятати,

Не соромно Вкраїну цю любить,

А соромно нічого геть не знати.