Лист українському солдату
Привіт тобі, солдате, я пишу
Цього листа, щоб міг ти завжди знати,
Що віру в тебе я не залишу,
Що кожен день буду тебе чекати.
З тобою разом дякувати Богу,
Що береже усіх нас в грізний час,
Сім'ї моїй дає щоденно змогу
Без страха жити, - ти вартуєш нас!
За це тобі подяка від народу,
Його підтримка і палка любов.
Ти став на захист мира і свободи
І наших мрій, щоб жити в щасті знов.
Уклін земний тобі я шлю, солдате!
І не втомлюсь тебе чекати...
Пам’ять А пам’ятаєте страшні роки війни? А пам’ятаєте ті кулі небесами? Солдати в бій побігли бо вони, Хотіли жити в мирі разом з нами. А пам’ятаєте ріками лилась кров? Ви пам’ятаєте той страх болючий? Я так не хочу,щоб колись ще знов, Ми відчували страх той неминучий Я так не хочу ,щоб була війна, Бо я всі інші війни пам’ятаю, Позабирає геть усе вона, Позабирає все ,що я кохаю. Мені дідусь завжди розповідав, Як та війна людей простих вбивала, Як він від страху спати не лягав, Щоб душу смерть на небо не забрала. То справді страшно . Як так можна жить ? Коли по вулицях в людей живих стріляють, Коли від страху геть усе тремтить, Коли в фашистів про життя благають. Тож краще просто в мирі всім нам жить, А про минуле тільки пам’ятати, Не соромно Вкраїну цю любить, А соромно нічого геть не знати. |