Війна
Страшна війна прийшла в мою країну,
З собою принесла страждання й біль.
Від вибухів здригнулась Україна
І линуть сумні вісті звідусіль.
У Бутівському хоронили вже солдата,
У Косівці, у Новій Празі теж.
Війна не перестане забирати,-
Вона не знає берегів і меж.
Ми, учні Косівської школи,
Завжди у мирі й злагоді жили,
Війни не знали і не бачили ніколи,
Веселими й щасливими були.
Тепер разом з батьками дивимося «Вісті»,
І про війну вже знаємо багато:
Якщо когось привозять грузом «Двісті» -
Це значить – хоронитимуть солдата.
А «Град» і «Смерч» - це не лише природні примхи,
Це зброя смертоносна і страшна.
А «Буратіно» - це не той носатий хлопчик,
Про кого казка є цікава і смішна.
Навіщо нам, малим вкраїнським дітям,
Про все це знати і в страху рости?
Ми просимо прогнати супостата
І досягти священної мети.